У 1744 році імператриця Єлизавета, дочка Петра І, під час відвідування Києва, сама обрала місце для спорудження паласу. Маріїнський Палас споруджено у 1750 - 1755 рр. За проектом Б.Растреллі. Палацевий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус та одноповерхові бічні флігелі утворюють широкий двір. Архітектура паласу зроблена у стилі бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Сьогодні Маріїнський Палас є резиденцією Президента України та має назву президентського Паласу.

Центральна площа Києва. До кінця 10 ст. ця місцевість, як і увесь Хрещатик, мала назву Перевисище та представляла собою лісові хащі. У 1991 році площа отримала сучасне ім'я на честь проголошення Україною державної незалежності.

У літописах Києво-Печерська Лавра почала своє існування у 1051 р. Назва "Печерська" походить від слова "печери", які були знайдені на цій території. Лавра – це почесна назва, яка давалась дуже великим та значним монастирям. Вигравала значну роль у об'єднанні східнослов'янських земель, являючись духовним, соціальним, культурним та просвітницьким центром, Печерська обитель користувалася заслуженою славою не тільки на Русі, але й в Польщі, Арменії, Візантії, Болгарії та інших державах. Більшість будівель Монастиря датуються 17-18 ст. та є чудовим зразком стиля Українського Бароко в архітектурі.

Архітектурно храм дуже схожий на Софійський собор у Константинополі, але Софія Київська має свій, властивий тільки їй колорит та неперевершену красу. З початку свого існування собор почав діяти як головний центр київської метрополії, саме тут проводились князівські прийоми найважливіших послів, тут знаходилась велика бібліотека Ярослава Мудрого. Софійський Собор був першим українським пам'ятником архітектури, внесеним у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Перша церква Михайла була зроблена з дерева та лише через багато років, у 1108 році, князь Святополк-Михайло на місці дерев'яного закладає кам'яну споруду. До святинь собору слід віднести 15 перснів витонченої роботи, хрести з діамантами, ікони архістратига Михайла та святої Варвари, у 1888 році під час розкопок під шаром ґрунту були знайдені реліквії – фрески 11 сторіччя.

Колись честолюбний поляк Владислав Городецький всерйоз захопився архітектурою та полюванням. Саме завдяки цьому у центрі Києва з'явився Будинок із Химерами. Ця відома споруда, збудована у 1902-1903 роках, може сміло буди названа найвизначнішим українським особняком. Його химери не можуть не вражати. До того ж стиль інтер'єра цього будинку, виконаний в епоху модерну, ніколи й ніде не повторювався.

Десятинна церква

Десятинна церква є першою кам'яною церквою Київської Русі. Вона була збудована російськими та візантійськими майстрами у 988-996 рр. на честь Різдва Богородиці у часи князя Володимира, який виділив на її побудову та утримання десяту частину князівських доходів (звідси й назва). Церква представляє собою хрестово-купольний шостистовповий храм. Десятинна церква була знищена у зв'язку із намірами радянської влади збудувати у цьому районі урядовий квартал. У сучасні часи влада Києва прийняла рішення відновити Десятинну церкву.

В 1814 році римо-католицька громада міста вирішила спорудити власний костьол та привласнити йому ім'я Олександра (на честь російського царя Олександра Першого). Архітектурне оздоблення собору досить пишне. Його основними реліквіями є привезені з Італії розп'яття та чудово виконана копія «Мадони» Рафаеля.